Білети з політології  Білет №1 1. 1 . Главою виконавчої влади в президентських республіках є президент 2. 2 . пасивна несвобода особи є ознакою тоталітарного режиму 3. 2 . для мажоритарної системи характерний поділ країни на багато мандатні виборчі округи 4. 2 5. 1,2,6 6. 1,4,6 7. 1,2,3 8. 2,3,4 9. 1,2,5,6 10. 3 11. 2 . Контр-еліта – це : 1) системна опозиція…… 12. 1,3,5,6 . політичні режими як спосіб функціонування політичної влади визначається А) Міжнародні відносини: суть принцип та суб’єкти. Міжнародні відносини - це система економічних, політичних, соціальних, дипломатичних, правових, воєнних, гуманітарних зв'язків і відносин між основними суб’єктами світового співтовариства, до яких відносяться держава, народ, суспільні та громадські рухи, організації./Види міжнародних відносин: за сферами суспільного життя - економічні, політичні, воєнно-стратегічні, культурні, ідеологічні; на основі взаємодіючих суб’єктів - міждержавні, між партійні, відносини між різними неурядовими асоціаціями, приватні та ін. /Міжнародні відносини здійснюються на таких рівнях, як глобальний (загально планетарний), регіональний (африканський, азіатський та ін.). З точки зору ступеня напруженості міжнародних відносин можна говорити про їхні стани - стабільності, суперництва, ворожнечі, довіри, співробітництва, війни та ін.Проте на рубежі 1980-1990-х рр. в результаті демократичної еволюції країн Заходу, краху соціалізму, розпаду радянської імперії і припинення холодної війни світова спільнота вступила на шлях значних змін./Для сучасних міжнародних відносин характерні глобалізація, інтерналізация, поглиблення політичних і економічних зв'язків, підвищення значущості загальнолюдських цінностей. В той же час сучасні міжнародні відносини не вільні від локальних міждержавних і етнополітичних конфліктів; політики агресії і силового тиску; міжнародного тероризму. Сучасні норми міжнародного права, які забезпечують регулювання взаємодії суб'єктів політики (тут йдеться про держави), базуються на таких принципах: • мирного співіснування; • незастосування сили або погроз силою в міжнародних відносинах; • суверенної рівності держав; • непорушності державних кордонів; • територіальної цілісності; • поваги прав людини тощо. На жаль, не завжди вони реалізуються на практиці, але прагнути до їх запровадження конче потрібно. Б) Методологічна база та функції політології. методи політології: - загально-наукові методи; - логічні методи; - емпіричні методи(методи збору інформації)(опитування, анкетування, аналіз) логічні: аналіз, синтез, індукція. загально-наукові: системний метод(цілісне сприйняття об’єкта у світі), структурно-функціональний(передбачає розділення політичного явища на складові частини з подальшим їх аналізом); порівняльний метод; історичний; біхевіоризм. Політологія – одна з наймолодших наук. Заснована у 1948 році. Функції політології: Описова. Полягає у пошуку відповідей на запитання: якою насправді є політична дійсність? у чому її природа та специфіка? хто виступає суб'єктом політики? Пояснювальна. Дозволяє знайти відповіді на запитання: чому певні факти політичної дійсності існують? чому ці факти мають саме такі властивості? Інструментальна. Пов'язана з пошуками відповідей на запитання щодо вибору форм і видів політичної дії з метою досягнення бажаного результату. Інноваційна. Прагне надати прогнозам і висновкам максимальну наукову обгрунтовану і максимальну контрольовану форму. Прогностична. Полягає у відповіді на запитання: якою буде політична дійсність або коли відбудуться певні політичні події. Результатом цієї функції є поява прогностичних гіпотез. Методологічна. Охоплює способи, методи і принципи теоретичного дослідження політики і практичної реалізації набутих знань. Світоглядна. Утверджує цінності, ідеали, норми, які характеризують цивілізовану політичну систему, політичну культуру соціальних суб'єктів. Функція політичної соціалізації. Забезпечує процес включення людини в політичну сферу життя суспільства і формування певного типу по...